Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Реклама
Наша думка
А ці два дні моя душа літає, серце щемить, а очі наповнюють сльози...

А ці два дні моя душа літає, серце щемить, а очі наповнюють сльози...

28:01:2017, 11:26
Автор: admin
Переглядів: 2125
Версія для друк
На пошту "Новини Городенківщини" надійшов лист з далекої Португалії:

Я жителька села Сороки Галина Іванівна Марусик, проживаюча уже 16 років у Португалії. Мене дуже зворушили події у моєму селі. І так захотілось виразити свою вдячність та захоплення своїм односельчанам, що я не втрималась і вирішила вам написати. Якщо моє слово не доречне, то проігноруйте його, а якщо воно доречне, то дуже вас прошу донести його до моїх односельчан-сорокивчан. Інколи я пишу для себе, для своєї душі, але того ще ніхто не читав і не бачив. А ці два дні моя душа літає, серце щемить, а очі наповнюють сльози. І це все завдяки моїм дорогим, рідним односельчанам. Це все після побаченого відеоролика, змонтованого юнаком Михайлом Марусик, про відкриття оновленого клубу. Я ніби побувала дома. Все таке рідне і дороге: на тій сцені пройшло більше, як 10 років мого життя. Якби хотілось їх повернути!

Ще здається тільки вчора
Христового Різдва свята були,
а вже весняний чути подих
у журавлиному — “курли”.

Летять вони в небесній сині
і дума моя вслід летить -
“мене на свої крила сильні
я прошу, молю, ви візьміть!”

На час, на мить — я тільки гляну
на милу, рідну, землю дорогу,
до рук матусі я прильну губами
й назад полину в даль, на чужину.

Життя прожито - половина там, а пів вже тут,
і вже не знаєш точно - де ти своя, де - чужа,
а журавлі,- курли, курли — курличуть:
“А в нас завжди таке життя”.

На фото Галина Іванівна проводить відкритий урок на тему "Українські традиції Різдвяних свят"


Яка безмежна радість знати, що є люди, які при любих обставинах не опускають рук,- і не тільки в особистих цілях, а й для народу. І хай це буде краплина у великому морі. Але вона — є! Гордість та пошана розпирає груди за наш народ. Я дуже рада, що Ярослав Євгенович вернувся до свого призвання, до свого Божого дару. Що сільський голова Михайло Дерпак підтримав своє село, своїх односельчан. Уклін та шана вам, мої односельчани, з далекої Португалії від Галини Марусик.

О, думи мої, птахи мої,
могучі крила ви розправте,
в небесну вись злетіть стрілою
від мене звістку передайте.
Рокам дитинства золотого
та юності дзвінкій порі,-
не буде вже життя такого,
хіба-що в спогадах та сні.


Слава нашій Україні! Слава нашому народу!скачать dle 10.3фильмы бесплатно



Шановний відвідувач, Ви ще не зареєстровані? Ми рекомендуємо Вам зареєструватись блогером та вільно писати власні публікації на сайті.
Залишити коментар
Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Текст коментаря:
Полужирный Наклонный текст Подчёркнутый текст Зачёркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищённой ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Код: Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Введіть код: